Грех отягощает душу…
Тягучей смолой сожаления сочатся из обугленной души, отравляя все окружающее.
Снова не выдерживает воля и сознание падает…
О, эта безумствующая плоть! Словно жала вонзаются в нее мощные иглы желаний и – грешить, грешить, грешить…
Совершенно неожиданно увидена Икона Пресвятой Богородицы «Нечаянная радость». Удивительна и благодатна забота Пресвятой Царицы.
Как-то перед неожиданным искушением зашел в Храм и вдруг впервые увидел икону Марии Магдалины. Это было маленьким открытием и откровением. Позже понял почему. Нас всегда предупреждает Святость – не пройди мимо, задумайся.
И вдруг новая неожиданность – икона «Нечаянная радость». Словно притянула, заставила остановиться и вглядеться. Господи, что это? У моего маленького, любимого Иисуса пробиты ножки, ручки, отверстие от копья под ребрами… Это же страшно, это же мой Господь, распятый мною, моими согрешениями за меня.
Боже, что же я делаю? Я снова и снова своими грехами распинаю Христа и прошу у него Святой Крови для омытия. А Пресвятая Матерь смотрит на меня и безмолвно вопрошает: «Доколе? Доколе ты будешь распинать Моего Сына?»
Какую же боль я причиняю своей любимой Царице, своему Господу?
Доколе? Насколько велико Ее милосердие, что после всякого греха Пресвятая Мария прощает нас и заступается за нас перед всем миром Небесным.
И Пресвятой Богородице, дарующей нам нечаянную радость покаяния, со слезами на глазах восклицаем: «Радуйся, нечаянную радость верным дарующая».
Комментарий автора: Спешите каяться. Не ждите: "Доколе?", не собирайте над собою грозовых туч гнева Отца нашего.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
